Коли настав день зйомки, шторм уже закінчився, але прогнози лишалися непевними. Тож план ми не міняли: у залі освідчення мало відбутися за будь-якої погоди. Майкл привів Кірстен, на мить вони зупинилися серед троянд і свічок, поки грала скрипка, а потім Майкл став на одне коліно. Коробочка з каблучкою, її реакція, обійми – усе сталося за кілька секунд.
Кірстен сказала "так", і Майкл надів їй каблучку. Вона ще ніяк не могла повірити: долоня біля вуст, потім сміх і поцілунок. Скрипка не замовкала, а далі з'явився великий букет червоних троянд.
Світло в залі давали люстра й свічки, і воно було тепле й м'яке – якраз до темного дерева й червоних троянд. Після перших емоцій ми нікуди не поспішали: каблучка й руки зблизька, портрети з букетом, обійми.
Прогулянка палацом
Погода дозволяла, тож після освідчення ми пішли палацом і скористалися і його інтер'єрами, і краєвидами. Спершу довгий коридор, кругла галерея, позолочені салони з люстрами, дзеркалами й старовинними кріслами. Тут кадри виходять світліші й м'якші, ніж у залі з дерев'яними панелями.
Далі – темний різьблений дверний проріз і балкон за важкими шторами, звідки видно вежу палацу. Потім мармурові сходи під вітражними вікнами й парадний вхід із кованими ґратами.
Потім ми вийшли надвір, на терасу з кам'яною балюстрадою: дощу не було, лише сіре небо. Вежа палацу тут видна майже в кожному кадрі, тож навіть на близьких портретах зрозуміло, де вони були.
Ще кілька кроків садовими доріжками – і знову всередину: зала з парадними сходами й вітражний купол над галереєю.
Непевний прогноз не мусить скасовувати освідчення: досить мати місце, де все відбудеться за будь-якої погоди. Якщо плануєте своє в Лісабоні, я допоможу знайти таке місце.
