Це чудове місце для початку сімейної фотосесії, особливо з дітьми. Прогулянка від оглядового майданчика йде на спуск, тож не доведеться поспішати чи підніматися крутими вуличками.
Ми могли не поспішати, досліджувати різні куточки Байрру-Алту і зробити так, щоб фотосесія була схожою скоріше на невимушену сімейну прогулянку Лісабоном, ніж на офіційну зйомку.
Цей день був по-особливому важливим, адже це був день народження дідуся. Дві його внучки подарували йому безліч уваги, обіймів, сміху та спільних теплих моментів.
Саме такі кадри згодом часто стають найціннішими: не просто коли всі дивляться в камеру, а коли видно, як люди природно та щиро взаємодіють один з одним.
У сімейній зйомці, особливо коли в ній беруть участь діти, найважливіше — спочатку встановити з ними контакт. Дітям не потрібно довго стояти нерухомо та позувати.
Їм потрібен простір, щоб виявляти цікавість, бавитися, а іноді й трохи бешкетувати. Ми дозволяли їм будувати гримаси, бігати, сміятися та вигадувати власні ігри. А потім, у слушні моменти, я злегка скеровував їх і ловив щирі емоції у перервах.
Коли ми спускалися через Байрру-Алту, пополудневе світло створювало красиві сонячні відблиски між будівлями. Ми знаходили яскраві двері, фактурні стіни, вузькі вулички та затишні куточки, які ідеально підходили для невимушених сімейних фото. Лісабон дарує стільки колориту, що для цього не потрібні жодні складні декорації.
Спустившись ще нижче, ми дійшли до фунікулера Біка — однієї з найвпізнаваніших локацій міста. Жовтий трамвайчик, крута вуличка, старовинні фасади та вид на річку додали фінальній частині зйомки справжньої лісабонської атмосфери.
Зрештою ми отримали значно більше, ніж просто набір сімейних портретів. У нас залишилася чудова пам'ять про день народження дідуся, дві щасливі внучки та спогади про невимушену прогулянку одними з найкрасивіших вулиць Лісабона.
